Статьи
03 октября 2016

В Україні стартувала судова реформа

Вступили в силу зміни до Конституції в частині правосуддя і нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» в п'ятницю, 30 вересня, набув чинності, давши старт судовій реформі.
Нагадаємо, Рада прийняла даний законодавчий акт 2 червня 2016 р а 24 червня його підписав президент України Петро Порошенко.
Згідно з цим законом, кожному громадянину України гарантується право звернутися до Конституційного суду.

Крім того, виключаються статті 121, 122 і 123 Конституції, якими регулюються робота прокуратури, її функціональні обов'язки, а також терміни перебування на посаді і обов'язки генерального прокурора. Замість цього термін перебування на посаді генпрокурора пропонується підвищити з 5 до 6 років, але уточнити, що один і той же чоловік не може бути генпрокурором протягом двох термінів поспіль.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір і будь-кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають і інші справи, а крім того, законом може бути визначено обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Крім того, замість Вищої ради юстиції (ВРЮ) в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якого будуть ширшими, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переказ в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. До складу Вищої ради правосуддя входитимуть 21 осіб, 10 з яких обирають на з'їзді суддів з числа суддів, по двоє обирають президент України, Верховна Рада, з'їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, а 21-м членом є глава Верховного суду. Засідання ради вважається чинним за умови обрання мінімум 15 членів, більшість з яких - судді.

Законодавчий акт також передбачає створення, реорганізацію та ліквідацію судів законом, проект якого в Раду буде вносити президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний суд залишається найвищим судом в українській системі правосуддя, також можуть працювати вищі спеціалізовані суди та адміністративні суди.

Відповідно до внесених до Конституції змінами, суддю до винесення обвинувального вироку не можна утримувати під вартою або заарештовувати без згоди Вищої ради правосуддя, крім затримання судді під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Також суддю не можна буде притягнути до відповідальності за винесене ним рішення, крім випадків, коли має місце злочин або дисциплінарний проступок. Крім того, уточнюється список підстав для звільнення судді.
Норма про безстрокове перебування судді на посаді залишається в силі.
Віковий ценз для суддів піднімається з 25 до 30 років, але не старше 65 років. Призначає суддів президент за пропозицією Вищої ради правосуддя, а відбір проводиться на конкурсній основі.

Витрати на утримання суддівського корпусу в державному бюджеті вказуються відповідно до пропозиції Вищої ради правосуддя.
Також уточнюються повноваження суддів Конституційного суду, їх обрання та терміни перебування на посаді.

Крім того, в перехідних положеннях Конституції йдеться про те, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції в частині децентралізації, але не довше ніж до кінця 2017 року, створення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює президент України. Крім того, протягом двох років після вступу в силу змін до Конституції доручення судді з одного суду до іншого здійснює глава держави за поданням Вищої ради правосуддя.

Відповідно до закону, Україна може визнавати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) на умовах, визначених Римським статутом МКС. Однак ця норма набуде чинності тільки в 2019 р
Відзначимо, що сьогодні одночасно зі змінами до Конституції вступила в силу і нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII), яка також була прийнята Радою 2 червня і, фактично, доповнює конституційні правки в частині правосуддя.

Даний документ змінює порядок призначення суддів на посади та звільнення їх з посад: передбачені вилучення повноважень політичних органів - парламенту і президента України - в питаннях суддівської кар'єри, скасування п'ятирічного строку призначення суддів і зайняття посад суддями тільки безстроково.

Також законом усувається політична складова у вирішенні питання про надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом (відповідне повноваження Ради передається Вищій раді правосуддя). Законодавчий акт передбачає введення інституту функціонального (обмеженого) імунітету судді, за яким забороняється залучення судді до кримінальної відповідальності за викладену в судовому рішенні правову позицію, за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку, проте при цьому суддя нестиме юридичну відповідальність на загальних підставах за дії, вчинені поза професійної суддівської діяльності.

Крім того, запропоновані зміни в системі судоустрою, зокрема створення нової Верховного суду та інших судів. Систему судоустрою становитимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Для розгляду окремих категорій справ у системі судоустрою діятимуть вищі спеціалізовані суди. У складі Верховного суду будуть діяти п'ять структурних підрозділів: Велика палата Верховного суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд, а сам Верховний суд буде створений на конкурсній основі як новий вищий суд в системі судоустрою України. Закон також передбачає створення місцевих окружних судів, апеляційних судів у відповідних округах і т. П.

Законодавчим актом вдосконалено основи правового статусу відповідних органів в системі судоустрою, зокрема передбачено перерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ) і Вищою радою правосуддя. Так, ВККСУ відповідатиме за відбір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту, а вичерпний перелік повноважень і порядок роботи Вищої ради правосуддя буде передбачений в законі України «Про Вищу раду правосуддя», проект якого на днями був зареєстрований в Раді президентом. Серед іншого, вдосконалені процедури формування та оновлення суддівського корпусу, зокрема: проведення кваліфікаційного оцінювання, яке буде проводитися за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної та ін.), Удосконалюються вимоги до змісту суддівського досьє, впроваджуються нові механізми стимулювання забезпечення доброчесної поведінки суддів і залучення громадськості до таких процедур. Разом з цим, передбачено запровадження нових підстав для звільнення судді (наприклад, порушення суддею обов'язки підтвердити законність джерела походження майна), спрощена процедура звільнення судді і чітко визначені підстави, на яких Вища рада правосуддя може прийняти рішення про звільнення судді.
  
- Радислав Гандапас в Киеве,  рекомендует Вам, SelfMadeMan от Радислава Гандапаса, самый популярный семинар в СНГ.


Нагадаємо, у четвер, 29 вересня, Рада в останній раз скористалася правом звільняти суддів. На позачерговому пленарному засіданні парламент звільнив за порушення присяги 29 суддів з 33 запланованих. При цьому по двом суддям Апеляційного суду Києва, яких звинувачують у винесенні неправосудних рішень щодо учасників Майдану, парламент провів в сумі 29 голосувань.

 

Все статьи 

Вход с паролем













a

© 2007 Бизнес портал "Ваш бизнес"

Tel.: (044) 237-90-05 / 233-46-69

Mail: info@v-b.com.ua

Isq: 8888259